Перегляд за Автор "Skiba Halyna V."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Оцінка відновлення лісових екосистем після війни: ризики та надії(2025) Демчук Л. І.; Пацев І. С.; Скиба Г. В.; Войналович І. М.; Demchuk Liudmyla I.; Pazev Igor S.; Skiba Halyna V.; Voinalovich Iryna M.Війна завдає значної шкоди лісовим екосистемам, призводячи до руйнування дерев, підліску, ґрунту та забруднення довкілля. Відновлення цих екосистем є складним і тривалим процесом, який вимагає комплексних заходів. Мета – це комплексна та довготривала задача, спрямована на відновлення природного балансу та забезпечення сталого розвитку територій. Методика. Відновлення лісових екосистем після військових дій – це комплексний і тривалий процес, який вимагає застосування різноманітних методів та підходів. Оптимальна методика залежить від конкретних умов пошкодження лісу, типу екосистеми, кліматичних особливостей регіону та інших факторів. Основні аспекти відновлення: 1. Вибір видів дерев. Необхідно віддавати перевагу місцевим видам, які адаптовані до місцевих умов. 2. Створення змішаних насаджень. Це підвищує стійкість лісу до шкідників та хвороб. 3. Забезпечення пожежної безпеки. Проведення профілактичних заходів для запобігання виникнення пожеж. 4. Міжнародна співпраця. Залучення досвіду та фінансової допомоги з інших країн. Результати. Відновлення лісових екосистем після військових дій – це тривалий і комплексний процес, який вимагає значних зусиль та інвестицій. Результати такого відновлення можуть варіюватися залежно від масштабів руйнувань, обраних методів відновлення, кліматичних умов та інших факторів: відновлення біорізноманіття; стабілізація ґрунтів; поліпшення мікроклімату; покращення якості води; естетичне відновлення ландшафтів; розвиток екологічного туризму. Наукова новизна. Відновлення лісових екосистем після воєнних дій – це надзвичайно актуальна та комплексна проблема, яка потребує глибокого наукового дослідження. Незважаючи на те, що відновлення лісів після різних катастроф – це не нова тема в екології та лісовому господарстві, війна вносить свої специфічні особливості, які потребують нових підходів та рішень. Практична значимість. Відновлення лісових екосистем після війни має надзвичайно важливе практичне значення, оскільки ліси відіграють ключову роль у життєдіяльності людини та стабільності природних систем.Документ Оцінка можливостей використання сорбентів при очищенні стічних вод(2024) Демчук Л. І.; Нонік Л. Ю.; Войналович І. М.; Скиба Г. В.; Demchuk Liudmyla I.; Nonik Lyudmyla Yu.; Voinalovich Iryna M.; Skiba Halyna V.На території України знаходиться велика кількість запасів прісних вод – це річки та озера. Однак практично всі вони забруднені шкідливими речовинами. Найбільш шкідливими речовинами є важкі метали. Основні шляхи забруднення водойм – це стоки промисловості і сільського господарства, а з їх розвитком все ростуть і обсяги забруднення стічних вод. У зв'язку з цим потреба в чистій воді зростає. Мета. Дослідження сорбційних характеристик нових сорбентів на основі природних мінералів і поліелектролітів по відношенню до іонів важких металів і виявлення можливості їх використання для вирішення екологічних проблем. Методика. Рентгенівське випромінювання – поперечні електромагнітні коливання з довжиною хвилі 10-2–10-2Å. У методі використовується монохроматичне рентгенівське випромінювання, зазвичай лінії К ɑ-серії (що виникають під час переходу електронів в атомах з L-оболонки на Кɑ-оболонку) металів від хрому (позначається CrKɑ) до молібдену (MoKɑ), довжини хвиль яких лежать в інтервалі від 2,3 до 0,7 Å. Застосування рентгенівського випромінювання для дослідження кристалічних речовин ґрунтується на тому, що його довжину хвилі можна порівняти з відстанню між впорядковано розташованими атомами в ґратки кристалів, яка для нього є природною дифракційною решіткою. Сутність рентгенівських методів аналізу якраз і полягає у випромінюванні дифракційної картини, що отримується під час відбиття рентгенівських променів атомними площинами в структурі кристалів. В основі рентгенографічного аналізу лежить рівняння Вульфа–Брегга, що пов'язує кут падіння або відбиття на атомну площину рентгенівського променя з його довжиною хвилі ƛ і величиною між площинних відстаней d. Результати. Вивчення сорбційної здатності в статичних умовах проводили з використанням модельних водних розчинів солей металів свинцю, молібдену, вольфраму з концентрацією 1 г/л. Завантаження сорбентів брали з розрахунку 100 мл модельного розчину на 0,5 г композиту. Як об'єкти досліджень було обрано композит складу монтморилоніт з метакрилатом гуанідину (ММТ/МАГ) 50:50. Дослідження проводили за кімнатної температури. Вимірювання масової концентрації металів у пробах води до і після обробки композитами проводили рентгенофлюресцентним аналізом на автоматизованому дифрактометрі ДРОН-6 у центрі колективного користування КБГУ "Рентгенівська діагностика матеріалів". Вилучення іонів W(VI) і Mo(VI) з водного розчину композитами оцінювалося такими параметрами: концентрацією іонів у вихідному розчині та в очищеній водній фазі, мг/л; ступенем вилучення металу, %. Результати досліджень засвідчили, що вивчені полімерно-глинисті композити володіють високими сорбційними характеристиками по відношенню до досліджуваних іонів та становлять суттєвий практичний інтерес для використання в екологічних технологіях, пов'язаних з регенерацією забруднених вододжерел. Наукова новизна. Є дослідження сорбційних характеристик нових сорбентів на основі природних мінералів і поліелектролітів по відношенню до іонів важких металів і виявлення можливості їх використання для вирішення екологічних проблем. Практична значимість. Є оцінка можливостей використання сорбентів полягає в тому, що це може призвести до реальних покращень у якості води, збереженні навколишнього середовища, економії ресурсів та сприянні сталому розвитку.