Перегляд за Автор "Tymoshevskyy B. G."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вибір зазорів циліндро-поршневих сполучень роторно-поршневих двигунів(2020) Тимошевський Б. Г.; Митрофанов О. С.; Проскурін А. Ю.; Познанський А. С.; Tymoshevskyy B. G.; Mytrofanov O. S.; Proskurin A. Y.; Poznanskyi A. S.Розглянуто та проаналізовано вплив величини зазору циліндро-поршневого сполучення роторно-поршневого пневмодвигуна РПД-4,4/17,5 нової конструкції на його працездатність і надійність. Аналіз впливу зазору було виконано з урахуванням матеріалу, з якого виготовлено сполучні пари (поршень і робочий циліндр), та їх робочої температури. Як матеріал для виготовлення поршнів роторно-поршневого пневмодвигуна у першому випадку було обрано алюмінієвий ливарний сплав АК12М2МгН, а у другому – чавун із шароподібним графітом ВЧ 50. Як матеріал для виготовлення робочого циліндра (фактично – ротора) роторно-поршневого пневмодвигуна в обох випадках було обрано чавун із шароподібним графітом ВЧ 50. Діапазон змінення температури було обрано, базуючись на попередніх експериментальних дослідженнях дослідного зразка роторно-поршневого пневмодвигуна РПД-4,4/17,5. Так, обраний діапазон температур складає від –25 до 100 оС. Мінімальне значення температури обумовлене низькою температурою відпрацьованого повітря у випускному ресивері пневмодвигуна, а максимальне – температурою можливого підігріву стиснутого повітря на вході у впускний ресивер пневмодвигуна. Розроблено практичні рекомендації щодо вибору оптимального зазору циліндро-поршневого сполучення роторно-поршневого пневмодвигуна РПД-4,4/17,5 та встановлено, що номінальний торцевий зазор, який забезпечує нормальну роботу в діапазоні температур від –25…100 оС, для чавунного поршня й чавунного робочого циліндра складає 25 мкм, а для варіанта виготовлення поршня з алюмінієвого сплаву – 33 мкм. Запропоновані торцеві зазори не перевищують рекомендованих значень для подібних сполучних деталей подібних агрегатів. Правильність обраних торцевих зазорів сполучних деталей також була підтверджена стендовими випробуваннями дослідного зразка роторно-поршневого пневмодвигуна з подальшою дефектацією деталей. Визначено, що перевищення температури у 100 оС для варіанта виготовлення поршня з алюмінієвого сплаву призводить до задиру поверхні робочого циліндра, заклинювання поршня з подальшим обривом рухомих ланок та пошкодженням бобишок поршня.Документ Експериментальний стенд для дослідження дослідного зразка роторно-поршневого двигуна РПД-4,4/1,75(2020) Тимошевський Б. Г.; Митрофанов О. С.; Познанський А. С.; Проскурін А. Ю.; Tymoshevskyy B. G.; Mуtrofanov A. S.; Poznanskyi A. S.; Proskurin A. U.Наведена конструкція дослідного зразка роторно-поршневого двигуна РПД-4,4/1,75, на базі якого розроблено та виготовлено експериментальний стенд із системою вимірювання. Експериментальний стенд дає змогу отримати зміну основних параметрів та ефективних показників роторно-поршневого двигуна залежно від режиму роботи й параметрів стиснутого повітря на вході.Документ Ефективність енерготехнологічної установки щодо видобування сірководню з глибин Чорного моря(2019) Ткач М. Р.; Тимошевський Б. Г.; Проскурін А. Ю.; Галинкін Ю. М.; Tkach M. R.; Tymoshevskyy B. G.; Proskurin A. Y.; Halynkin Y. M.У статті розглянуто перспективну енерготехнологічну установку щодо видобування сірководню з глибинних вод Чорного моря, що передбачає піднімання газорідинної суміші з глибини газліфтним методом з використанням для виділення сірководню в газоподібному стані хвильових імпульсів. Установка містить магістраль живлення, яка опущена на необхідну глибину, насос живлення, коалесційний сепаратор, магистраль зливу морської води зі зменшеною концентрацією сірководню, регулюючий клапан, гідродинамічний генератор механічних коливань, підйомний трубопровід, сепаратор сірководню високого тиску, гідравлічну турбіну, сепаратор сірководню низького тиску, опускний трубопровід морської води та детандер сірководню. Дана установка дозволить підвищити енергетичної ефективність та експлуатаційну надійність процесу видобування сірководню, а також зменшить навантаження на навколишнє середовище Чорного моря. Розроблено математичну модель цієї установки. Результати що отримано за математичною моделлю достатньо адекватно співпадають з відомими експериментальними. Це дозволяє вважати можливим використання моделі для визначення параметрів процесу видобування сірководню з Чорного моря. Визначено параметри процесу видобування сірководню з Чорного моря в діапазоні глибин занурення трубопроводу 0…1000 м, при температурі 280 К…285 К. Визначено, що підвищення газовмісту морської води з 0 до 2,5 м3 /м3 призводить до зменшення величини тиску на 2,2 МПа. Подальше підвищення газовмісту морської води з 2,5 до 5,0 м3 /м3 супроводжується зменшенням тиску ще на 1,6 МПа. Таке значне зменшення тиску на вході в підйомний трубопровід дає змогу отримати на виході з нього сірководень та морську воду з тиском, суттєво більшим за атмосферний. Визначено надлишковий тиск на виході з підйомного трубопроводу на основі даних, що отримано методом «еквівалентної довжини». При газовмісті морської води 2,5 м3 /м3 при глибині занурення трубопроводу 250…1000 м значення надлишкового тиску речовин на виході з підйомного трубопроводу становитиме 0,29…0,45 МПа, при 5 м3 /м3 – 0,67…1,07 МПа, при 7,5 м3 /м3 – 0,83…1,4 МПа та при 10 м3 /м3 – 0,97…1,68 МПа.Документ Показники сірководневої роторно-поршневої розширювальної машини у складі енерготехнологічної установки(2019) Ткач М. Р.; Тимошевський Б. Г.; Митрофанов О. С.; Проскурін А. Ю.; Галинкін Ю. М.; Tkach M. R.; Tymoshevskyy B. G.; Mytrofanov O. S.; Proskurin A. Y.; Halynkin Y. M.У статті розглянуто ефективність використання роторно-поршневого двигуна 12РПД-4,4/1,75 в якості розширювальної машини перспективної енерготехнологічної установки видобування сірководню з глибин Чорного моря. В цій установці сірководень високого тиску використовується у розширювальній машині для отримання механічної енергія, якою можно забезпечити роботу насосів та іншого обладнання. 12РПД-4,4/1,75 представляє собою 12 циліндровий короткоходовий двигун з відношення S/D = 0,4. Особливістю двигуна є те, що для розподілу робочого тіла використовуються впускні та випускні отвори, перекриття яких здійснюється центральним ротором. Таким чином центральний ротор виконує функцію золотника та корпусу, в якому рухаються поршні. Застосування золотникового розподілу забезпечує просту та компактну конструкцію. Значення тиску сірководню на вході в роторно-поршневу розширювальну машину визначено в діапазоні глибин занурення трубопроводу 0…1000 м, при температурі 280 К…285 К та газовмісті сірководню в морській воді 0,0…10,0 м3 /м3 . Визначення основних параметрів робочого тіла та робочого процесу виконано для добового видобудку морської води 100 м3 /доб. Розраховано, що для газовмісту 2,5 м3 /м3 при глибини занурення підйомного трубопроводу Н = 250…1000 м потужність розширювальної машини становить 0,20…0,61 кВт, для газовмісту 5 м3 /м3 – 0,65…0,86 кВт, для газовмісту 7,5 м3 /м3 – 1,20…1,87 кВт, для газовмісту 10 м3 /м3 – 1,65…2,55 кВт. Отримано індикаторні діаграми роботи розширювальної машини в залежності від газовмісту сірководню у морській воді та глибини занурення трубопроводу. Визначено, що з підвищенням тиску на вході ефективний ККД сірководневої розширювальної машини лежить у межах 0,21…0,49. Також з підвищенням тиску на вході зменшується питома ефективна витрата із 51,5 до 25,17 кг/кВт•год. Низькі значення питомої ефективної витрати сірководню й високі значення ефективного ККД обумовлені конструктивними особливостями роторно-поршневої розширювальної машини, які поєднують переваги поршневих та роторних двигунів.Документ Підвищення ефективності ДВЗ малотоннажних суден застосуванням добавок синтез-газу(2018) Ткач М. Р.; Тимошевський Б. Г.; Митрофанов О. С.; Познанський А. С.; Проскурін А. Ю.; Tkach M. R.; Tymoshevskyy B. G.; Mytrofanov O. S.; Poznanskyi A. S.; Proskurin A. Yu.При використанні альтернативних палив у ДВЗ, в першу чергу необхідно враховувати їх фізико-хімічні властивості, які вносять значні корективи в спосіб організації робочого процесу і суттєво впливають на ефективні та екологічні показники двигуна й всієї енергетичної установки в цілому. Представлені результати досліджень роботи двигуна 4Ч 10,16/9,1 з іскровим запалюванням і зовнішнім сумішоутворенням при роботі на етанолі з добавками синтез-газу. Отримано індикаторні діаграми й діаграми зміни температури газів у циліндрі двигуна при роботі на етанолі та з добавкою синтез-газу. Встановлено, що зростання індикаторного ККД двигуна з іскровим запалюванням на 10,5% досягається при величині масової добавки синтез-газу до етанолу 1...10% за рахунок підвищення коефіцієнта надлишку повітря α до 0,98…1,2 при згорянні суміші етанолу та синтез-газу (для етанолу – 0,85…0,95), що приводить до зменшення теплових втрат, зниження температури відпрацьованих газів і скорочення викидів токсичних речовин, при цьому зростання величини добавки синтез-газу призводить до зростання індикаторного ККД двигуна. Досліджено, що добавка синтезгазу до етанолу зменшує загальну тривалість згоряння суміші на 45% і покращує екологічні показники роботи двигуна