Психологічні особливості розвитку конфліктологічної компетентності майбутніх учителів
| dc.contributor.advisor | Савенкова І. І. | uk_UA |
| dc.contributor.author | Мухіна, Л. М. | |
| dc.contributor.author | Mukhina, L. M. | |
| dc.date.accessioned | 2022-01-11T12:38:05Z | |
| dc.date.available | 2022-01-11T12:38:05Z | |
| dc.date.issued | 2019 | |
| dc.description | Мухіна, Л. М. Психологічні особливості розвитку конфліктологічної компетентності майбутніх учителів : дис. … д-ра психологічних наук. : 053 Психологія / Л. М. Мухіна ; наук. кер. І. І. Савенкова ; МНУ ім. В. О. Сухомлинського. – Миколаїв. – 2019. – 259 с. | uk_UA |
| dc.description.abstract | Мухіна Л. М. Психологічні особливості розвитку конфліктологічної компетентності майбутніх учителів. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» (053 – Психологія). – Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, Миколаїв, 2019. Дисертаційне дослідження виконано в межах науково-дослідної роботи кафедри психології Миколаївського національного університету ім. В. О. Сухомлинського (2015–2017 рр.) «Концептуальні засади розвитку особистості» (державний реєстраційний номер 0112U005123), (2015–2017 р.) «Психолого-педагогічні засади становлення професійної суб’єктності» (державний реєстраційний номер 0115U001209) та (2016–2019 рр.) «Хронопсихологічне прогнозування особливостей розвитку та психосоматичного стану осіб з особливими потребами» (державний реєстраційний номер 0116U005588). У дисертації систематизизовано та узагальнено сучасні підходи до визначення поняття конфліктологічної компетеності учителя, здійснено теоретичне обґрунтування структури вказаного феномену та розроблено модель конфліктологічної компетентності майбутнього учителя. Встановлено, що конфлікт є невід’ємною складовою й об’єктивним явищем міжособистісної комунікації. На законодавчому рівні визначено необхідність формування конфліктологічної компетентності особистості. Конфліктологічна компетентність майбутнього учителя є багатовимірним феноменом та вивчається як структурний компонент комунікативної компетентності; сукупність якостей особистості, що забезпечують успішне виконання професійних функцій; складова соціальнопсихологічної компетентності; складова професійної компетентності; умова успішної адаптації на майбутньому робочому місці; спеціальна компетентність. Конфліктологічну компетентність майбутнього учителя визначено як складову частину його професійної компетентності, здатність педагога використовувати спеціальні психологічні знання, уміння та навики поводження у конфліктних ситуаціях та здатність до попередження цих ситуацій. З’ясовано, що особливого значення конфлікти набувають в освітянській сфері. Найголовнішими причинами педагогічних конфліктів є: події у державі, суспільстві, які прямо або опосередковано впливають на діяльність педагогічного колективу; недосконалість навчально-виховного процесу, нерівномірний або несправедливий розподіл навчального навантаження, недостатнє оснащення навчальних кабінетів, застаріле технологічне забезпечення, порушення трудового законодавства, часта зміна керівництва, розподілом ресурсів (виплата заробітної плати); задоволеності потреб конкретної особистості. Серед ймовірних причин педагогічних конфліктів зазначаються: індивідуально-психологічні властивості учасників, низька культура спілкування, гендерні та вікові відмінності. Специфіка педагогічних конфліктів у порівнянні з іншими конфліктами, які виникають у міжособистісній взаємодії, полягає у жорсткій конкуренції; падінні престижу педагогічної професії у суспільстві; негативних наслідках, котрі проявляються у результатах навчання; відмінностях у соціальному статусі (учитель–учень) та життєвому досвіді учасників; високій емоцiйності; «педагогічному стереотипі»; високій особистісній тривожності педагога. Особливостями конфліктологічної компетентності майбутнього учителя виділено: гнучкість спілкування, розвинений емоційний інтелект, позитивна активна життєва позиція, комунікативна толерантність, ініціативність у переосмисленні попереднього досвіду та здатність до засвоєння нових знань, мотивація до досягнення конструктивних рішень. Представлено модель конфліктологічної компетентності майбутнього учителя, яка представлена структурними компонентами, критеріями та функціями, які у свою чегру є взаємопов’язаними та взаємодовнюваними. Структурними компонентами конфліктологічної компетентності майбутнього учителя є: когнітивний (знання про конфлікт та шляхи його подолання); особистісний (цінності, інтереси, потреби, настанови); емоційно-мотиваційний (емоційний інтелект, мотиви поведінки); регулятивно-поведінковий (стиль поведінки у конфлікті, асертивна поведінка). Критеріями, що визначають конфліктологічну компетентність майбутнього учителя є: комунікативно-організаційний, діяльнісний, суб’єктивноособистісний, регулятивно-когнітивний. Повнота прояву кожного із цих критеріїв визначає рівень сформованості конфліктологічної компетентності майбутнього учителя. У процесі міжособистісної взаємодії конфліктологічна компетентність майбутнього учителя виконує наступні функції: мобілізаційну, ціннісну, інтегративну, інформаційну, прогностичну, рефлексивну та регулятивну. Висвітлено організаційно-методологічні засади та етапи емпіричного дослідження конфліктологічної компетентності студентів освітнього степеня «магістр» – майбутніх учителів. У результаті емпіричного дослідження визначено, що у респондентів наявні «перешкоди» у встановленні емоційних контактів. Найяскравіше вираженою «перешкодою» виявився неадекватний прояв емоцій. Таким чином, встановлено, що опитані респонденти не мають досить розвиненого емоційного інтелекту. Вони найчастіше використовують наполегливість у якості провідної стратегії поведінки у конфлікті. Проте, найкраще себе почувають використовуючи стратегію уникнення конфлікту, а найменший показник комфорту зафіксований за стратегією співробітництва. Такий результат є свідченням того, у респондентів недостатньо сформовані навички асертивної поведінки. Таким чином, серед учасників дослідження найбільш вираженими виявилися індивідуалістичні стратегії поведінки у конфлікті (витрачання психічної енергії задля досягнення власних цілей, або не використаня її взагалі та уникнення конфліктної взаємодії), а стратегії, котрі направлені на соціальну взаємодію (досягнення компромісу та знаходження спільного вектору співпраці) виражені менш помітними. Вираженість якоїсь найбільш ефективної стратегії поведінки у конфлікті не зафіксовано. Визначено, що у респондентів ще не сформований свій власний стиль поведінки у конфлікті та не має визначеного орієнтиру у виборі найбільш екологічної стратегії поведінки у конфлікті. Теоретично обґрунтовано та розроблено концептуальну модель й апробовано програму розвитку конфліктологічної компетентності майбутніх учителів. Представлена концептуальна модель розвитку конфліктологічної компетентності майбутніх учителів включає три блоки: 1) теоретико-методологічний, 2) процесуальний, 3) результативний, взаємодія яких відображає етапність даного процесу та зв’язок усіх його складових. Програма розвитку конфліктологічної компетентності майбутніх учителів складається з двох частин: факультативного спецкурсу «Конфліктологічна компетентність» та тренінг курсу «Конфліктологічна компетентність вчителя». Метою програми розвитку конфліктологічної компетентності є розвиток та підвищення рівня конфліктологічної компетентності за наступними критеріями: комунікативно-організаційний, діяльнісний, суб’єктивно-особистісний, результативно-конгітивний шляхом розвитку здатності до рефлексії та емпатії, здатності до розуміння емоцій та їх управління (як власних, так і інших людей), здатності до асертивної поведінки. За результатами формувального експерименту зафіксовано зміни усіх вимірювальних показників серед учасників експериментальної групи № 1 та експериментальної групи № 2 у порівнянні з представниками контрольної групи, де зрушення, котрі фіксувалися, були малопомітними та не досить значними. Також, слід звернути увагу на те, що серед учасників експериментальної групи № 2 ми зафіксували більш суттєві зрушення вимірювальних показників, ніж в учасників експериментальної групи № 1. Це дає нам змогу говорити про дієвість запропонованої програми розвитку конфліктологічної компетентності майбутніх учителів. Визначено, що тренінгові заняття з використанням ситуаційних завдань сприяють розвитку конфліктологічної компетентності майбутніх учителів. Під час тренінгу можливо змоделювати конфліктну ситуацію та навчитися конструктивній поведінці, проте, у реальному житті ситуація може бути відмінною. У реальному житті під час конфліктної взаємодії на поведінку людини значним чином впливають стереотипи, які керують поведінкою людини на несвідомому рівні. Для успішного процесу розвитку конфліктологічної компетентності серед студентів важливим є усвідомлення конфліктної поведінки та можливість її передбачення та попередження. Загальною рекомендацією при впровадженні програми розвитку конфліктологічної компетентності майбутніх учителів є врахування індивідуально-психологічних особливостей особистості, які мають місце у процесі міжособистісної комунікації. | uk_UA |
| dc.description.abstract1 | Mukhina L. M. Psychological peculiarities of the development of conflictological competence of future teachers. – Тhe manuscript. Тhe dissertation for the degree of Candidate of Science in Psychology (PhD), specialty 19.00.07 – Pedagogical and Age Psychology. – Nikolayev National University named after V.O. Sukhomlynsky, Mykolaiv, 2019. In the dissertation systematized and generalized modern approaches to the definition of the concept of conflictological competence, carried out the theoretical substantiation of the structure of the indicated phenomenon and developed the structural-functional model of conflictological competence. It was established that conflict is an integral part and an objective phenomenon of interpersonal communication. The necessity of formation of conflictological competence of the person determined at the legislative level. Conflictological competence is a multidimensional phenomenon and studied as: a structural component of communicative competence; a set of personality traits that ensure the successful performance of professional functions; component of socio-psychological competence; component of professional competence; a condition for successful adaptation to the future job; special competence. The teacher's conflictological competence are defined as an integral part of his professional competence, the teacher’s ability to use special psychological knowledge, skills and behavioral skills in conflict situations, and the ability to prevent these situations. It was found out that conflicts are of special importance in the educational sphere. The most important causes of pedagogical conflicts are: events in the state, society, which directly or indirectly influence the activities of the teaching staff; imperfect educational process, uneven or unfair distribution of educational load, inadequate equipping of study rooms, outdated technological support, violations of labor laws, frequent change in leadership, resource allocation (payroll); satisfaction of the needs of a particular person. Among the probable causes of pedagogical conflicts it is worth noting: individual psychological properties of participants, low culture of communication, gender and age differences. The peculiarity of pedagogical conflicts in comparison with other conflicts that arise in interpersonal interaction consists in: fierce competition; the fall of the prestige of the pedagogical profession in society; negative consequences, which are manifested in the results of learning; difference in social status (teacher-student); differences in participants' life experiences; high emotion; рedagogical stereotype; high personal anxiety of the teacher. The features of the teacher's conflictological competence are highlighted: flexibility of communication, developed emotional intelligence, positive active life position, communicative tolerance, initiative in rethinking previous experience and the ability to learn new knowledge, motivation to achieve constructive solutions. The model of conflictological competency, which is represented by: structural components, criteria and functions, which in their chegory are interrelated and interoperable, is specified. The structural components of conflict-related competence are: cognitive (knowledge of conflict and ways to overcome it); personal (values, interests, needs, guidelines); emotional and motivational (emotional intelligence, motives of behavior); regulatory-behavioral (behavior style in the conflict, assertive behavior). The criteria that determine conflictual competence are: communicative-organizational, activity, subjective-personal, regulatory-cognitive. The completeness of the manifestation of each of these criteria determines the level of formation of conflict-related competence. In the process of interpersonal interaction, conflict-related competence performs the following functions: mobilization, value, integrative, informational, predictive, reflexive, and regulatory. The organizational and methodological principles of the empirical research of the conflict competence of the students «masters» - future teachers are outlined. As a result of empirical research it is determined that respondents have «obstacles» in establishing emotional contacts. The most clearly expressed «obstacle» was inadequate manifestation of emotions. Thus, we can conclude that the interviewed respondents do not have a sufficiently developed emotional intelligence. They often use persistence as the leading strategy of conflict behavior. However, they are best off using a strategy to avoid conflict, and the smallest index of comfort is fixed by the strategy of cooperation. Such a result is evidence that respondents have poorly developed skills in assertive behavior. Thus, among the participants of the study, the most expressed were individualistic strategies of behavior in the conflict (spending mental energy to achieve their own goals, or not using it at all and avoiding conflict interaction), and strategies aimed at social interaction (achieving a compromise and finding a common vector of cooperation ) expressed less noticeable. The severity of some of the most effective strategies of behavior in the conflict is not fixed. It is determined that respondents have not yet formed their own style of conflict behavior and have no definite benchmark in choosing the most ecological strategy of conflict behavior. At the same time, research participants demonstrate a high level of autonomy. A conceptual model has been developed and a program of development of conflictual competence of future teachers has been tested. The presented conceptual model of the development of the conflictological competence of future teachers includes three blocks: 1) theoretical and methodological, 2) procedural, 3) effective, whose interaction reflects the stage of this process and the connection of all its components. The developmental program consists of two parts: an optional specialty «Conflictological Competence» and the training course «Conflictological Competence of the Teacher.» The purpose of the development program is to develop and increase the level of conflict-related competence by the following criteria: communicative o-organizational, activity, subjective-personal, productively-congitive through the development of the ability to reflect and empathy, the ability to understand emotions and their management (both their own and other people), the ability to assertive behavior. According to the results of the molding experiment, changes in all the metrics that make up the criteria of conflict competence were recorded among the participants of the experimental group 1 and experimental group 2 in comparison with the representatives of the control group, where the recorded shifts were not noticeable and not sufficiently significant. Also, it should be noted that among the participants of the experimental group 2 we recorded more significant changes in the indicators than those of the experimental group 1. This allows us to talk about the effectiveness of the proposed development program, and especially about its training part. It was determined that training sessions using situational tasks contribute to the development of conflict competence. During the training, it is possible to simulate the conflict situation and learn constructive behavior, however, in real life the situation may be different. In real life during a conflict interaction on human behavior is strongly influenced by stereotypes that control the behavior of a person at an unconscious level. An understanding of conflict behavior and the possibility of predicting and preventing it is important for a successful process of development of conflict-related competence. The general recommendation for the implementation of the program of development of conflict-related competence is to take into account individual psychological peculiarities of the personality that take place in the process of interpersonal communication. | uk_UA |
| dc.identifier.uri | https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/4867 | |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.relation.ispartofseries | 159. 964.21:378 | uk_UA |
| dc.subject | конфліктологічна компетентність | uk_UA |
| dc.subject | професійна компетентність | uk_UA |
| dc.subject | міжособистісна комунікація | uk_UA |
| dc.subject | педагогічний конфлікт | uk_UA |
| dc.subject | студент | uk_UA |
| dc.subject | майбутній учитель | uk_UA |
| dc.subject | компетентністній підхід | uk_UA |
| dc.subject | формування конфліктологічної компетентності | uk_UA |
| dc.subject | освітнє середовище | uk_UA |
| dc.subject | емоційний інтелект | uk_UA |
| dc.subject | асертивна поведінка | uk_UA |
| dc.subject | 053 “Психологія“ | uk_UA |
| dc.subject | conflictological competence | uk_UA |
| dc.subject | professional competence | uk_UA |
| dc.subject | interpersonal communication | uk_UA |
| dc.subject | pedagogical conflict | uk_UA |
| dc.subject | student | uk_UA |
| dc.subject | future teacher | uk_UA |
| dc.subject | competence approach | uk_UA |
| dc.subject | formation of conflictological competence | uk_UA |
| dc.subject | educational environment | uk_UA |
| dc.subject | emotional intelligence | uk_UA |
| dc.subject | assertive behavior | uk_UA |
| dc.title | Психологічні особливості розвитку конфліктологічної компетентності майбутніх учителів | uk_UA |
| dc.title1 | Psychological peculiarities of the development of conflictological competence of future teachers | uk_UA |
| dc.title2 | 2019 | |
| dc.type | Other | uk_UA |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- diss Mukhina.pdf
- Розмір:
- 16.62 MB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
- Опис:
- дисертація
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 7.05 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: