Статті (ПФ та СГД)

Постійне посилання зібрання

https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/8033

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 57

Methodological Discourse of Polycultural Education as a Conceptual Pedagogical Idea
(2022) Vyshkivska Vanda; Kinash Anastasiia; Patlaichuk Oksana; Kravchenko Tamila
Академічна культура НУК: академічна доброчесність, довіра, прозорість, відповідальність, реальне навчання, справжня наука
(European institute of further education, 2020) Бобіна О. В.
Вживання фемінітивів у сучасному науковому політологічному дискурсі: психолінгвістичний вимір
(2023) Ворчакова, І. Є.; Vorchakova I. Ye.
Стаття присвячена актуальним проблемам сучасного психолінгвістичного дискурсу – використанням фемінітивів, тобто іменників жіночого роду, альтернативних аналогічним поняттям чоловічого роду. Дослідження відбувається на стику декількох наукових галузей, таких як лінгвістика, політологія, гендерологія та суспільствознавство. У роботі проаналізовано вибрані фемінні лексеми, які фіксуються в працях сучасних вчених-політологів. Мате- ріалом слугували лексичні одиниці, які були виокремлені з наукових доробок вітчизняних вчених. Фокус дослідницької уваги зосереджено на вивченні наукових праць українських вчених-політологів та науковців, які присвячують свої праці політичним дослідженням останніх чотирьох років. Вибір аналізу зазначених наукових матеріалів обумовлений декількома факторами: по-перше, ухваленням 22 травня 2019 року Кабінетом Міністрів нової редакції Українського правопису, який дозволяє утворювати та вживати фемінітиви в літературній мові, та затвердженням 18 серпня 2020 року Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України змін до національного Класифікатора професій; по-друге, наукова риторика фахівців у галузі політичних досліджень дає можливість показати зрілість наукового співтовариства та готовність українського суспільства до вживання гендерно чутливої мови в професійному житті; по-третє, моніторинг такого роду публікацій за останні чотири роки, після прийняття відповідних нормативних актів, показує наскільки вчені, які вивчають політичні аспекти професійної реалізації жінок, готові використовувати та представляти фемінітиви в своїх наукових працях. Доведено, що науковці і, в більшості своїй науковиці, досить «скупо» застосовують фемінітиви, але якщо і застосовують, то не суфіксальним способом творення, а з додаваненням до слова в чоловічому роді дефініції «жінка», наприклад, «жінка-лідер», «жінка-менеджер» тощо. У роботі здійснена спроба об’єктивувати зміст поняття «фемінітив» та здійснено оглядову аналітику використання фемінітивів у науковому дискурсі. Сформульвані тематичні групи, що вживаються в науковому мовленні політологів та визначено їхню кількісну динаміку. На основі здійсненого соціологічного експерименту встановлено психологічно сприйнятливу специфіку дослідження феномену «фемінітив». Основними методами наукової розвідки обрано метод аналізу і синтезу теоретичного та фактичного матеріалу та словотвірний аналіз текстів, де застосовуються фемінітиви. В якості експериментального дослідження проведено анкетування за допомогою методики семантичного диференціалу Ч. Осгуда.
Витоки американської традиції дослідження революції
(Гілея, 2019) Бобіна О. В.; Bobina O. V.
Революція невід’ємна частина соціально-політичного життя. Кожна країна має свій досвід і традицію революції. Американська соціо-гуманітарна думка продовжує активно досліджувати феномен революції. Деякі американські дослідники заявляють вже про четверте покоління теорій революцій. Автор статті висвітлює витоки американської традиції дослідження феномену революції. Автор вказує на особливості американського підходу, порівнює американський і європейські підходи до формування теорії революції. Підкреслена оригінальність робіт Дж. Кларка, Ч. Еллвуда, Б. Адамса. Автор статті робить висновок, що праці цих авторів створили фундамент майбутніх досліджень в США феномену соціальної і політичної революції
Вплив процесів децентралізації на формування нового адміністративного простору: Миколаївщина
(2021) Матвієнко, Л. В.; Matvienko, L. V.
У статті розкрито зміни адміністративно-територіального устрою Миколаївщини на початку ХХІ ст.
Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «Актуальні проблеми соціально-гуманітарних наук: перспективи та виклики» шлях від початку до продовження
(2023) Трибулькевич К. Г.; Федоренко М. О.; Trybulkevich K. G.; Fedorenko M. O.
Відображено процес утворення та розвитку всеукраїнської студентської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми соціально-гуманітарних наук: перспективи та виклики», що відбувається на кафедрі психології, філософії та соціально-гуманітарних дисциплін Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова.
Гендерна політика в Україні: можливості та перспективи
(2019) Ворчакова І. Є.; Vorchakova Iryna
Досліджуються процеси розвитку егалітарної політики в Україні. Виділяються фактори, які перешкоджають проведенню ефективної гендерної політики. Представлені можливі модифікації у формуванні й реалізації ґендерних політичних стратегій в державі. Робиться компаративний аналіз шляхів вирішення проблем гендерної нерівності в Скандинавських країнах і в нашій державі. Доводиться, що становлення паритетної демократії і входження України в європейський цивілізаційний простір неможливі без подолання гендерної асиметрії в усіх сферах життя суспільства.
Гендерне квотування: забезпечення дескриптивного чи субстантивного представництва?
(2024) Ворчакова І. Є.; Vorchakova I. E.
В статті розглядаються особливості паритетного представництва через впровадження гендерного квотування в виборчих процесах. Окреслено, що саме такий механізм став одним із найефективніших способів подолання гендерної нерівності в політичному представництві. Зазначається амбівалентність наукових підходів до визнання «позитивної дискримінації». Піднімається складне питання наслідків застосування виборчої гендерної квоти і, як результат, ефективність представництва жінок в законодавчих органах влади та органах місцевого самоврядування. Найбільша дискурсивність окресленого предметного поля прослідковується в аналізі забезпечення дескриптивного чи субстантивного політичного представництва жінок. Беззаперечним є той факт, що впровадження гендерних квот як одного з важливих механізмів подолання гендерної нерівності в представницьких органах влади, привертає увагу громадськості до жінок-кандидаток. Відповідно, і жінки-виборці поступово долають гендерні стереотипи і хочуть бути включені в активне політичне життя. Формування політики гендерного представництва через гендерне квотування повинно призвести до однієї з інституціоналізованих форм включення жінок в суспільно-політичну діяльність. Водночас, в роботі піднімається питання доцільності впровадження гендерних квот чи як інституційного директивного механізму чи як громадської ініціативної затребуваності. Огляд наукової літератури показав, що здебільшого впровадження гендерних квот позитивно впливає на дієвість політики, однак до деяких виборчих законодавчих систем потрібно внести кореляції задля того, щоб підвищити представленість жінок у виборчих органах. Динамічність квотних виборчих процесів сприяє більш кумулятивному порядку досліджень не тільки на національному, але й на європейському науковому рівні. Проведений науковий аналіз показав, що є потреба в подальшому розвитку міждисциплінарних гендерних квотних досліджень.
Гуманітарний контекст земельної реформи: ціна і цінність землі для хліборобської нації
(2021) Патлайчук О. В.; Ступак О. П.; Макарчук О. М.; Patlaichuk Oksana; Stupak Olga; Makarchuk Oksana
У статті проаналізовано масштабність і актуальність наслідків нищення духовних основ української нації – нації хліборобської в результаті більшовицького і нинішнього «реформаційного» розселяню вання. Руйнація цілісного усталеного життєвого світу селянства разом із знищенням пам’яті про історичне минуле спричиняла викривлення психології і моралі, руйнування станового хребта суспільства. Сучасні техногенні умови діяльності всіляко дистанціюють від землі, і сучасна людина все частіше опиняється в ситуації стороннього спостерігача, а не повноправного й відповідального господаря. Показано, що земельну реформу слід розглядати не тільки і не стільки в економічному, але й перш за все в гуманітарному контексті. Без ґрунтовної гуманітарної експертизи методології соціально-економічних трансформацій неможливо оцінити гуманітарні наслідки реформування земельних відносин для неперервності культурного розвитку, регенерації українського життєвого світу. Земельна реформа, розвиток сільського госпо дарства й відродження селянства мають осмислюватись як цілісний процес відтворення всього комплексу людських зв’язків з урахуванням природних основ життєдіяльності селянина, оскільки земельні відносини включають економічні, правові, політичні, культурні, моральні та релігійні відносини, заломлені через особливий тип діяльності по відтворенню живого за безпосередньої участі людини. Сприйняття хліборобства як «бізнесу», без вкоріненої любові до землі, без трепетного ставлення до всього живого не лише призводить до зниження рівня продовольчої безпеки та раціонального природокористування, але й створює прямі загрози життю та здоров’ю людей і довкілля. Відновлення особистої зацікавленості хлібороба у розвитку села, сільських громад, реабілітація престижності хліборобської праці разом із застосуванням сучасних аграрних технологій дали б змогу реорганізувати систему землеволодіння і стабілізувати (політично та економічно) українське суспільство, поставити його на міцні підвалини національних хліборобських традицій, створити сприятливі умови для національно-культурного розвитку.
Гуманітарному інституту НУК 25 років: черговий короткий огляд історії
(2023) Бобіна О. В.; Bobina O. V.
Історія вищих навчальних закладів є частиною історії освіти. Автор описує основні події історії Навчально-наукового гуманітарного інституту (ННГІ) НУК. Цей матеріал є важливими для всієї історії НУК і ННГІ.
ЕТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ В СФЕРІ НАУКОВИХ ІННОВАЦІЙ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ
(Засновник і видавець: Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2024) ПАТЛАЙЧУК Оксана; СТУПАК Ольга
Мета статті полягає в аналізі етичних аспектів наукових інновацій, висвітленні викликів, які вони ставлять перед дослідниками, та обговоренні можливостей вирішення цих етичних питань. Розглядаються етичні аспекти досліджень у галузі наукових інновацій, звертаючи увагу на важливі виклики та перспективи в цьому контексті. Виокремлюється необхідність етичного підходу у сучасних наукових дослідженнях, зокрема в контексті зростання технологічних можливостей. Актуальність теми етики дослідження у сфері наукових інновацій надзвичайно висока у сучасному світі, де технологічний прогрес стрімко розвивається. Зростання наукових відкриттів і впровадження інновацій породжують нові етичні виклики, пов’язані з приватністю, безпекою, а також соціальними та моральними аспектами. Розгляд цієї теми не лише сприятиме розумінню можливих ризиків, але і спрямує зусилля наукової спільноти на пошук етично обґрунтованих рішень для розвитку наукових інновацій. Методологічні засади. Стаття ґрунтується на аналізі актуальних наукових джерел, вивченні етичних принципів та прийомів, а також на огляді сучасних прикладів досліджень у галузі наукових інновацій. Застосовуються методи порівняльного аналізу та системно го підходу для вивчення етичних аспектів. Наукова новизна статті полягає в аналізі етичних аспектів наукових досліджень та інновацій, що стає все більш актуальним у сучасному світі, насиченому технологічними та науковими досягненнями. Крім того, акцентується увага на можливостях, які відкриваються завдяки етичному підходу до наукових досліджень та інновацій. Стаття вносить важливий внесок у розуміння етичних викликів у науці та інноваціях, пропонуючи оновлені підходи до їх вирішення в умовах стрімкого розвитку технологій. Новизна полягає в розгляді сучасних проблем та підходів до їх розв’язання. Висновки. У заключенні статті підсумовуються здобуті результати та формулюються рекомендації щодо подо лання етичних викликів у наукових дослідженнях. Визначається важливість етичних аспектів у контексті наукових інновацій та підкреслюється необхідність постійного вдосконалення етичних стандартів у науковій спільноті.
Етнонаціональний аспект кулінарних традицій Миколаївщини
(2016) Матвієнко, Л. В.; Matvienko, L. V.
Стаття відображає особливості національної кухні та різноманітність кулінарних традицій жителів Миколаївщини за національною приналежністю
Жіноче політичне лідерство: особливості гендерного сприйняття
(2023) Ворчакова І. Є.; Vorchakova I. E.
У роботі доводиться, що для демократичного роз- витку важливим є інтенсифікація включення жінок у процеси прийняття державних рішень. Діапазон перспектив в такому напрямку на сьогоднішній день є проблемою з якою стикаються всі країни. У той же час жінки продовжують завойовувати позиції полі- тичного керівництва в ряді держав. Зміни в кількіс- ному представництві жінок-політичних лідерів доз- воляють науковцям систематично оцінювати вплив залучення жінок на такі результати, як державні витрати на охорону здоров’я, соціальне забезпечення та економічну свободу жінок. В статті використову- ються останні інновації в кількісних методах задля доведення доцільності політичного представництва жінок та зайняття ними високих політичних посад. До того ж розглядається трансформація суспільних сприйняттів щодо місця і ролі жінок як політичних лідерів. Доводиться, що протиставляти жіноче полі- тичне лідерство чоловічому, необхідно, виходячи не з темпераментних відмінностей статей, а спираючись на показники результативності обох соціальних груп при досягненні поставлених політичних цілей (порівняння механізмів розробки політики чоловіками і жінками : пріоритетність при віддані переваги проблемним сфе- рам, які приносять користь найбільш уразливим вер- ствам суспільства через охорону здоров’я, соціальне забезпечення та освіту; протидія корупції та зосере- дження ресурсів на якості та послідовності надання державних послуг; створення більш рівноправних та турботливих суспільств). Підкреслюються позитивні тенденції в представлені жінок на політичній арені, що відбувається через поступове долання гендерних стере- отипів і позитивне сприйняття жінок у владі. Показу- ється трансформація світогляду сучасної молоді щодо паритетних представництв на вищих щаблях влади. Вперше в науковій літературі надається розмежування таких понять як «гендерний аспект політичного лідер- ства» та «жіноче політичне лідерство». Прогнозується, що толерантне ставлення до жінок-політичних лідерок поступово стане невід’ємною частиною суспільно-полі- тичної культури цивілізованого світу.
Засадничі принципи побудови навчального курсу історії української культури
(2019) Патлайчук О. В.; Макарчук О. М.; Patlaychuk Oksana; Makarchuk Oksana
В період становлення нової української школи, концептуально нового бачення освітнього процесу, ми намагаємося підходити до аналізу принципів періодизації і побудови курсу історії української культури як громадяни незалежної суверенної країни, дотримуючись нового погляду на вітчизняну історію. Цей погляд значно відмінний від концепцій як радянської, так і української народницької періодизації. Основою нашого підходу до цього важливого й архіскладного питання сучасності є об’єктивно-логічний, історико-філософський аналіз подій і явищ, що мали місце упродовж усієї історії української культури від її витоків і до сьогодення. Принциповим є бачення субстратом розгортання курсу саме української культури, оскільки загорнути світову культуру в українську неможливо, українську ж розглянути в обгортці світової цілком природно. Особлива увага приділялась можливості поглибленого й недогматизованого розуміння особливостей розвитку української етнічної культури, її проблем, аспектів, важливих ідей з огляду на різноманітність точок зору та підходів і нерівномірність актуалізації самої проблематики в науковій та підручній літературі. Досвід викладання та вивчення української культури виправдовує такий підхід, визначає його плідність і доцільність.
Зміни в етнополітичному середовищі населення Півдня України у кінці ХІХ – на початку ХХ ст.
(2018) Матвієнко, Людмила; Matvienko, Liudmyla
У статті проаналізовані зміни в етнополітичному становищі населення Півдня України в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Територіальними рамками Півдня України ми визначаємо Причорномор’я та Приазов’я, а також Кримський півострів, оскільки головним критерієм, що покладений у наш варіант розмежування, – є поліетнічний фактор. Південь України залишався поліетнічним регіоном з переважанням українського населення, за винятком Криму. Перша світова війна внесла кардинальні зміни в етнонаціональний склад Півдня України. Регіон поповнився за рахунок етносів, що раніше ніколи його не населяли. Це посилило мультинаціональний характер краю та сприяло перетворенню його в унікальний, за своєю етнічною різноманітністю регіон.
Логістика Північного Причорномор’я: історичний підхід
(Олді+, 2023) Бобіна О. В.
Музейні установи Півдня України як осередки історичної спадщини
(2023) Шаповалова І. В.; Shapovalova І. V.
Проаналізовано становлення основних музеїв Півдня України в контексті збереження ними історично-культурної спадщини, окреслені їх основні проблеми і здобутки та вплив цих установ на соціокультурний розвиток таких міст, як Одеса, Миколаїв, Херсон, Феодосія та ін.
Між майбутнім і минулим: закономірність україно-російського цивілізаційного протистояння
(2020) Патлайчук О. В.; Ступак О. П.; Patlaichuk Oksana; Stupak Olga
З огляду на актуальність проблеми цивілізаційного вибору України за умови реалізації Росією на пострадянському просторі агресивної реінтеграційної стратегії в статті коротко окреслено алгоритми російського політичного режиму в історичному контексті. Показано, що протягом п’яти століть Росія проводила одну й ту саму політику, застосовуючи техніку дестабілізації, залякування та підкупу, розширюючи свою територію, залу чаючи ресурси, які у свою чергу будуть використані для нового розширення. Таким чином, проведення аналізу змісту сучасної геополітики РФ неможливо без урахування соціокультурного підґрунтя її творення і розвитку, реального процесу формування і утвердження політико-правових цінностей, зрештою, без розуміння історії як реальності, наповненої конкретними діями, ідеями, переконаннями. Розглянуто приклади міжчасових аналогій, зокрема конкретні політичні судові процеси сорокових років та справи українських політичних в’язнів – Катин ська справа 1940 року та «Кримська справа 26 лютого 2014 року». Доведено, що циклічна замкненість є однією із суттєвих особливостей способу буття Російської імперії, а кожна спроба модернізації обертається станом кризи і новою формою догматизму.
Напрями розвитку господарства населення Степового Побужжя (на прикладі Білозерської культури)
(2011) Матвієнко, Л. В.; Matvienko, L. V.
В статті визначаються основні галузі економічного розвитку племен Білозерської культури Степового Побужжя в контексті формування та функціонування економічної системи давньої ойкумени
Національна політична еліта доби Гетьманщини
(2019) Матвієнко, Л. В.; Панченко, Г. О.; Matvienko, L. V.; Panchenko, H. O.
У статті розкрито сутність поняття «національна політична еліта», досліджено вплив національної політичної еліти на стан системи державного управління та громадянського суспільства в країні; проаналізовано процеси формування, становлення, занепаду національної політичної еліти періоду Гетьманщини; обґрунтовано необхідність використання історичного досвіду існування національної еліти доби Гетьманщини у вибудові державної політики сучасної України.

Переглянути

Перегляд Статті (ПФ та СГД) за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування